Відповідно до Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про запобігання і протидію домашньому насильству", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щод протидії булінгу (цькуванню)", Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2020 №293, методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органам та службами, затверджених наказом Міністерства освіти і наук України від 02.10.2018 №1047, листа міністерства освіти і науки України від 10.08.2021 №1/9-406 "Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021-2022 навчальному році", з метою створення безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу в нашому закладі було затверджено План заходів, спрямований на запобігання та протидію булінгу (цьуванню в ЗДО "Казка"

Номери телефонів організацій і установ

та служб підтримки

1547 - Урядова гаряча лінія з попередження домашнього насильства;

0-800-500-225 або 116-111 (для дзвінків з мобільного) - телефонні номери Національної дитячої "гарячої" лінії;

0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів) - Контакт-центр для отримання безоплатної правової допомоги);

Telegram чат-бот "ДіїПротиНасильства" щодо протидії домашньому насильству, який надасть максимально вичерпну інформацію про домашнє насильство, підтримку та допомогу в цьому питанні;

Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами:

• 1578- з питань протидії торгівлі людьми;
• 1588 - з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Булінг (від англ. to bull— переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої. Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Проблеми жорстокого поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага. Прояви насильства в дитячому садку відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дуже рідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий колектив. У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.

Хто провокує булінг в дитсадку

Булінг серед дітей дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя:

· зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

· ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

· глузує із зовнішнього вигляду дитини;

· образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

· проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.

Батьки або члени сім’ї:

· б'ють та ображають дитину вдома;

· принижують дитину у присутності інших дітей;

· проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

· ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих— батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

Вдома:

· не хоче одягатися вранці;

· шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

· просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

· плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі;

· грає наодинці.

В дитячому садку:

· не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

· усамітнюється при будь-якій нагоді;

· часто губить свої іграшки або речі;

· бруднить чи псує одяг;

· грає поламаними іграшками;

· відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чигрі;

· не має друзів у групі.

Що робити батькам

· У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

· Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

· Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

· Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

· Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися довго у ЗДО тощо).

· Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось вихователю чи помічнику вихователя.

· Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.

· Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до адміністрації.

· Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.

· Обов’язково рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

· Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

· Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Пам'ятайте: дитина, що стала учасником цькування (нападник, спостерігач або жертва), яку б позицію вона не дотримувалась при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.