/Files/images/slide1-n.jpg

Конвенція ООН про права дитини - це угода між країнами, а також це найдосконаліший міжнародний документ, що захищає права дітей.

Конвенція була прийнята та відкрита для підписання та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Цей особливий документ було ратифіковано 191 країною світу.

Конвенція ООН про права дитини набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і з цього часу є частиною національного законодавства.
Права дитини в Україні
Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини в перший же рік своєї незалежності. В нашій країні не існує спеціального законодавства для неповнолітніх, і їх права виділені окремими статтями Сімейного, Цивіль­ного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими зако­нами, такими як закони «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про попередження насильства в сім’ї». Різні державні інституції та міністерства покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють на терені захисту прав дитини, щоб кожна дитина почувала себе захищеним законом повноцінним членом суспільства.

/Files/images/cacbbcdb40f6.gif

Конвенція про права дитини закріплює положення про те, що права дитини не можуть бути обмежені ні за кольором шкіри, ні за релігією, національним чи майновим станом, ні за станом здоров’я, ні за походженням. Про це йдеться в статті 2 Конвенції.

Згідно зі статтею 6 даної Конвенції кожна дитина має право на життя. Це підтверджує і стаття 27 Конституції. Згідно з Конвенцією про права дитини діти мають права на збереження своєї індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки. Ніхто не може розлучити дитину з батьками за винятком тих випадків, коли таке розлучення здійснюється в інтересах дитини.

Відповідно до Конвенції дитина має право вільно висловлювати свої думки, але здійснення цього права може зазнавати певних обмежень, якщо мова йде про повагу прав та репутації інших осіб.

Найважливішими для людини та суспільства відносини, упорядковані нормами права, тобто нормами, записаними в законах.

/Files/images/cacbbcdb40f6.gif

Кожна дитина має право:

  • на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
  • на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
  • на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за ними догляд;
  • на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;
  • на захист від будь-якого покарання;
  • на захист від сексуальних домагань;
  • на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
  • на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
  • на свободу думки, совісті, віросповідання;
  • на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.

/Files/images/cacbbcdb40f6.gif

Коли права дитини порушуються:

  • Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я.
  • Коли її потреби ігноруються.
  • Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
  • Коли порушується недоторканність дитини.
  • Коли дитину ізолюють.
  • Коли дитину залякують.
  • Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки .й почуття.
  • Коли її особисті речі не є недоторканними.
  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
  • /Files/images/1303195722_prevyuprava.jpg
Кiлькiсть переглядiв: 333

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.